 |
Члени журі конкурсу „Українці: великі, відомі і невідомі” розповіли, про кого з видатних українців вони б написали
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поет Анатолій Мойсієнко зауважив: „Дві найбільші сфери моїх зацікавлень – філологія і шахи - відповідно могли б диктувати і вибір персоналій для участі в такому конкурсі. Назву лише кілька імен з цілої плеяди видатних лінгвістів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.: Євген Тимченко, Степан Смаль-Стоцький, Кость Німчинов… А чи багатьом сьогодні відоме ім’я уродженця колишньої Київської губернії, видатного шахіста, міжнародного ґросмайстра зі світовим іменем, дворазового чемпіона Радянського Союзу, автора численних праць з теорії шахів Юхима Боголюбова, якого О. Альохін назвав “хоробрим представником нової української нації”, “поборником наймодерніших теорій”. Можливо, про когось із них чи, наприклад, про художника і поета Михайла Жука спробував би написати я, беручи участь у цьому конкурсі”.
Доктор історичних наук, професор Інституту археографії і джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України Віктор Брехуненко вважає, що „білою плямою” для українського загалу залишаться борці за незалежність України ХХ століття, видатні українські вчені, яких подають як російських, польських, а також українські інтелектуали XVI – п.п. XVII ст.
Цю думку поділяє і редактор відділу „Історія та „Я” газети „День”, журналіст Ігор Сюндюков. „Наші знання про Мазепу, Петлюру, Коновальця, Шухевича, Бандеру геть засмічені заяложеними стереотипами попередньої радянської доби. Беручи участь у такому конкурсі, я написав би про драматичну долю гетьмана Івана Виговського, який боровся, щоб запобігти Руїні, але не зміг цього зробити. Його життя і діяльність, трагічна загибель є дуже повчальними для нас сьогодні,” – поділився думками Ігор Радикович.
Головний редактор інформаційного сайту Publicity, історик, PR-фахівець Руслана Плис зазначила: „На жаль, практично в кожній сфері є такі „білі плями”. На мій погляд, особливо їх багато в науці, економіці та громадській діяльності. Якщо діячів літератури та мистецтва ще якось „вчать”, то хто сьогодні що-небудь знає про видатних українських промисловців? (Окрім Терещенків та Ханенків, звичайно). Що знають, наприклад, про чиновників – а серед них було немало чесних та достойних людей, які прислужилися Україні. Навіть про загальновідомі постаті – Терещенка, Яворницького чи Саксаганського – знання зазвичай доволі схематичні, однобокі. Мені здається, що тільки зрозумівши історичну постать як людину, можливо оцінити її історичний внесок. А написала би я насамперед про людей, від яких певною мірою залежав подальший розвиток історії України, але через різні обставини вони не змогли повернути події у „потрібне” русло. Наприклад, Мазепа, Богун, Петлюра, Винниченко... Також цікаві люди, що увійшли в історію через свою незламну волю – наприклад, Кармалюк, Леся Українка...”.
Головний редактор інформаційно-розважального порталу „Моє місто” Тарас Фасоля вважає: „Зараз неозброєним оком видно домінування в інформаційному просторі діячів у гуманітарній та політичній сфері – мабуть, тому, що вони вміють галасувати.
Покинь високії слова,
Возьмись за просте діло:
У нас робітників нема,
А ватажки нам надоїли, –
писав колись Олександр Кониський.
Саме „робітники”, які рухали українську культуру, науку, суспільне життя, на жаль, залишаються невідомими. Крім того, переосмислення досягнень і провалів радянської епохи призвело до того, що «за дужками» опинилося багато українських науковців та діячів культури. На когось спішно повісили ярлик «зрадник», «продався», хтось постраждав від «п’ятого пункту” чи мовного питання. Тому я написав би про Сергія Лєбєдєва або Віктора Глушкова. За суворим національним критерієм вони не підходять (народилися в Росії), але завдяки їх праці Київ став піонером в розвитку кібернетики. Обидва науковці є всесвітньовідомими вченими, які рухали розвиток людства вперед. Комп’ютер – двигун другої половини ХХ і щонайменше початку ХХІ століття, тому цікаво дізнатися, кому ми завдячуємо цим благом.”
На думку кандидата політологічних наук, політолога, журналіста, директора „Молодого радіо” Станіслава Шумлянського, визначні і невідомі широкому загалові українці є в кожній сфері: і лікарі, і художники, і військові керівники - особливо серед тих, хто емігрував з України і став відомим на новій батьківщині. Відповідаючи на питання, про кого б написав він, якби брав участь в такому конкурсі, пан Станіслав зауважив: „Можливо, про Миклуху-Маклая? Чи про художника, який став дуже відомим у Аргентині (здається) – от бачте, сам його імені й не пам’ятаю. Або про французького прем’єра Береґовуа – який був колись Береговим. А може, взявся б за когось із відомих – «забронзовілих класиків» - і дослідив би, хто він чи вона був за людина? Що любив їсти, як проводити дозвілля, яким був батьком чи якою була мамою? Як його/її сприймали оточуючі? Хто ще не почав писати – ідея Ваша!”
Нагадуємо, що прийом конкурсних робіт триватиме до 1 березня 2010 року.
Докладно з умовами та вимогами до робіт можна ознайомитися на сайті організатора у розділі „Наше”: http://publicity.kiev.ua/catalog/Nashe/Umovi_konkursu_Ukrayintsi_v_v_n_.html
Запрошуємо всіх студентів до участі в конкурсі!
11 лютого 2009 р.
Довідка
Інформаційний сайт www.publicity.kiev.ua працює в Інтернет-просторі більше 5 років, висвітлює актуальні питання, тенденції, події й новини на межі зв’язків з громадськістю і ключових сфер діяльності: бізнес, політика, культура, медіа, маркетинг, менеджмент.
За додатковою інформацією про конкурс, будь ласка, звертайтеся:
за телефонами: (044) 244-94-24, 244-95-75, edit@publicity.kiev.ua або news@publicity.kiev.ua
Контактное лицо: Оксана
Компания: Інформаційний сайт www.publicity.kiev.ua
Добавлен: 21:47, 12.02.2010
Количество просмотров: 3004
| Студенты ХГУ продлили жизнь игрушкам, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 05:05, 17.01.2025, Россия394 |
| Студенты инженерно-технологического института Хакасского госуниверситета провели социально-экологическую акцию для дошколят Абакана и Черногорска. |
| Студенты ХГУ выбрали самый вкусный помидор, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 04:54, 17.01.2025, Россия396 |
| Будущие агрономы из института менеджмента, экономики и агротехнологий, а также сельскохозяйственного колледжа ХГУ на один день стали дегустаторами овощей, которые используются в повседневном рационе. Вкусные занятия прошли на форуме-выставке достижений обучающихся. |
| Грантовая поддержка научных проектов ХГУ возросла в 21 раз, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 04:52, 17.01.2025, Россия60 |
| Правительство Хакасии поддерживает исследовательскую деятельность учёных ХГУ им. Н.Ф. Катанова с помощью региональных мер. С 2018 по 2023 годы общее финансирование на эти цели из республиканского бюджета увеличилось в несколько раз, а грантовая поддержка проектов возросла в 21 раз. |
| Где в Коми освоить навыки специалиста отдела кадров, Торгово-промышленная палата Республики Коми, 04:30, 17.01.2025, Россия273 |  |
| rid: 2SDnjcKARhk
Курс для желающих обучиться профессии кадровика с нуля и для специалистов по кадрам и управлению персоналом с опытом работы стартует 21 января в Торгово-промышленной палате Республики Коми. |
| Студентка ХГУ стала призёром всероссийского турнира по вольной борьбе, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 04:14, 17.01.2025, Россия70 |
| Алина Сагалакова из института естественных наук и математики Хакасского госуниверситета заняла третье место в весовой категории до 50 кг на всероссийском турнире по спортивной борьбе (спортивная дисциплина – вольная борьба) памяти Героя труда Российской Федерации, заслуженного тренера СССР Д.Г. Миндиашвили. |
| Проректор Пироговского Университета объяснила, как отказ от бакалавриата отразится на обучении в медицинском университете, РНИМУ им. Н.И. Пирогова МЗ РФ, 04:11, 17.01.2025, Россия266 |  |
| Контекст: в Госдуме поддерживают предложение Минобрнауки об отказе от бакалавриата, переходе на базовое и специализированное высшее образование с 1 сентября 2026 года.
Титр: Ольга Юрьевна Милушкина, доктор медицинских наук, профессор, член-корреспондент РАН, проректор по учебной работе Пироговского Университета |
| ТГУ готовит инженерную элиту смолоду, Тольяттинский государственный университет, 04:10, 17.01.2025, Россия257 |  |
| В Тольяттинском государственном университете (ТГУ) для студентов-инженеров завершился первый семестр обучения по новой дисциплине – «Инженерная подготовка». |
| Красноярский госуниверситет и ХГУ подписали соглашение о сотрудничестве, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 21:49, 13.01.2025, Россия308 |
| Хакасский госуниверситет вошёл в состав учебно-педагогического округа Енисейской Сибири. Между вузами подписано соглашение о сотрудничстве. Оно открывает новые горизонты для эффективного взаимодействия по направлению подготовки «Педагогическое образование». |
| Студентка ХГУ награждена памятной медалью Президента России, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 21:15, 13.01.2025, Россия322 |
| За выдающийся вклад в подготовку и проведение Всемирного фестиваля молодёжи-2024 студентка инженерно-технологического института Хакасского госуниверситета Анастасия Парасюк удостоена памятной медали Президента Российской Федерации Владимира Путина. |
| Студенты ХГУ на страже здоровья, Хакасский государственный университет им. Н.Ф. Катанова, 03:47, 10.01.2025, Россия566 |
| Команда проекта «LeukoCheck» из числа студентов-медиков Хакасского госуниверситета стала победителем акселератора ТГУ в финальном треке «Агробиотехнологии». Начинающие учёные разрабатывают биомедицинскую технологию для прогнозирования риска сердечно-сосудистых заболеваний и их осложнений. В основе технологии – анализ баз данных с помощью нейросети. |
|
|
